Я не хочу бути прощена і не хочу прощати,
Зазирати увічі, в надії віднайти там правду.
Я не прислухаюсь до кроків за вікном – я їх не хочу чути.
Я благаю у думці – повернись –
Та не чую відлуння своєї душі.
Я не люблю лукавства, я не хочу зневіри,
І шукаю, як причинна, того, чого немає у світі.
Якщо навіть і знайдеться – то це тріпотіння сердець
Вб’є буденщина.
А мені вже і так досить смертей…
Тобі не вистачає трагедії в житті? - питаєш ти мене.
Все життя – це трагедія, комедія, ба, навіть фарс – називай як хочеш.
Мені всього достатньо, я переситилась театром
Закривай лаштунки - вистава скінчилася.
Я зіграла свою роль, як завжди, талановито
Тому що дуже гостро і чуттєво..
Та ні, я недобра актриса, бо своє життя,
Як п’єсу, виставляю на сміх і осуд людям
Котрим до мене немає ніякого діла.
Але що мені до них? Я й не хотіла сьогодні
Справляти гарне враження.. .
Націлувалася, намилувалася,
більш не хочу.
Налюбилася, натужилася,
більш не збочу.
Ця доріженька, що до тебе йде,
терням встелена.
Край доріженьки у траві лежить
душа змелена.
Летять по вітру ці пилинки
Ніколи вже їх не зібрати.
І нам до нашої хатинки
Уже доріжку не згадати.
Про мене
- Ксенія
- Господь оселив наш народ в центрі Європи, в краю, де котить свої хвилі могутній Дніпро, де милують наше око карпатські плаї,де дзюркотять кришталево чисті гірські потоки,в краю,де співає свою пісню соловейко. Господь оселив нас в краю з помірним кліматом, а це значить що зимою не дошкуляють нам тріскучі морози, а літом спека, в краю,який знаходиться в спокійній сейсмологічній зоні, а це значить, що наш Творець захистив нас від великих руйнівних землетрусів і вулканів, від руйнівної сили вітрів – торнадо і смертоносних хвиль цунамі. Натомість дав Творець нашому народові родючі чорноземи, багаті корисними копалинами, дав нашим людям великі здібності і таланти, завдяки яким з нашого народу вийшло багато письменників і поетів, композиторів і піснярів, що відомі всьому світові. Отримали ми від Бога співучу мову, дзвінкі голоси, щиру гостинну вдачу, прекрасну вроду і багату культуру, а зветься край цей Україна. Кожен свідомий українець любить свою державу, свій народ, свою культуру, поважає свої традиції і в їхньому дусі виховує майбутні покоління.
Немає коментарів:
Дописати коментар